Як заощадити на садових доріжках, не втративши в надійності і довговічності?
Якщо перед Вами постало питання благоустрою дачної ділянки, то в першу чергу Ви задумаєтеся про пішохідні доріжки. Тротуарна плитка – один з найпоширеніших варіантів. Найчастіше її укладають на цементно-піщану суміш і пісок. Проте, якщо грунт на ділянці дозволяє, можна в значній мірі заощадити на укладанні.
Деякі власники заміських будинків, пішовши по шляху збереження грошових коштів на укладанні, залишаються задоволеними своїм покриттям вже кілька років поспіль. Більшість же в подальшому шкодує про те, що заощадили, так як через невірно обрані матеріалм покриття втрачає міцність і гарний зовнішній вигляд. Так як же не опинитися серед переважної більшості?
Читайте також: Навіщо потрібна гідроізоляція для бруківки?
Дійсно, деякі дачники не розуміють, для чого витрачати багато коштів на сухі суміші, щебінь і інші шари основи. Адже їх доріжка служить багато років і виглядає привабливо.
Отже, ми дізналися рецепт найпростішої технології укладання:
- Знімається родючий шар ґрунту
- укладається геополотно
- Насипається піщані шари товщиною 20 см і ретельно ущільнюється
- Проводиться укладання тротуарної плитки, простукується гумовим молотком
- Шви між елементами засипаються піском.
Кажуть, такий спосіб укладання підходить для місцевості з рівним рельєфом і твердим ґрунтом. Однак зустрічаються і інші випадки. Наприклад, на ділянці одного з наших замовників глинистий грунт і високий рівень грунтових вод. Коли плитка не закріплена на суху суміш або бетон, в зимовий час її піднімає, а з приходом весни грунт відтає, і плитка встає на місце щороку. Іноді, як показує практика, незафіксовані доріжки на глинистих ґрунтах служать краще, ніж бетонні. На сусідній ділянці нашого замовника теж глинистий грунт, а плитка покладена на бетон, який щороку тріскається під час спучування грунту. Собівартість доріжок, покладених на пісок значно нижче інших видів укладання пішохідних зон.
Цей спосіб працює, завдяки піщаним сваям в геотекстиль. Це вертикальні свердловини з геотекстилю, заповнені піском. Кількість паль і їх розміри визначаються глибиною пролягання грунтових вод в грунті.
Виготовляють їх наступним чином: в сталеву трубу закладають рукав з геотекстилю, занурюють в грунт і заповнюють піском, після чого трубу витягають. Палі необхідні для підвищення міцності покриття, зниження усадки слабкого грунту, так як вони ефективно відводять вологу.
За весь час експлуатації наш замовник зіткнувся лише з однією проблемою: проростання бур’яну між швами плитки. Справлятися з цією проблемою можна за допомогою газонокосарки і гербіцидів.
Читайте також: Як захистити тротуарну плитку від проростання бур’янів?
Перевага таких доріжок полягає в тому, що вони ефективно миються дощем, причому волога за кілька хвилин йде в основу, завдяки геотекстильним рукавам і правильно виконаним ухилам, і швидко стають сухими.
Для більшої впевненості, що доріжка залишиться неушкодженою і не попливе, можна вкривати її зверху геотекстилем. Він коштує недорого і гарантує, що елементи плитки не підуть під землю. Для цих цілей буде потрібно геотекстиль високої щільності з хорошою функцією фільтрації.
Спосіб укладання тротуарної плитки на пісок близький не всім. Деякі стверджують, що якщо не використовувати сухі суміші, то можна обійтися і без піску, взагалі не будувати основу і укладати плитку прямо на глинистий грунт, до якого плитка і без того пристане. Однак, такі спроби рідко закінчуються успіхом, адже грунт здуває нерівномірно, і доріжки з часом починають «плисти». У нашого замовника на піску доріжки лежать вже кілька років, до того ж залишаючись врівень із землею, а вода йде в піщані рукави.
Варто зауважити, що така технологія укладання підійде лише для створення пішохідних доріжок і майданчиків на ділянці з невеликою прохідністю (приватне володіння). Для автомобільного проїзду подібні доріжки не підійдуть. Зате виходить прекрасне пішохідне декоративне покриття, яке послужить роками. Якщо укласти все правильно, то і через кілька років доріжки обійдуться без ремонту. Таким чином, Ви можете зберегти грошові кошти, обійшовшись без цементу і щебеню, якщо склад грунту і рельєф місцевості дозволяють.
Якщо ж Ви маєте намір побудувати багатофункціональний майданчик, по якому будуть не тільки ходити пішоходи, а й буде їздити автомобіль, – без цементно-піщаної суміші або бетону не обійтися.
